В даній статті мова буде присвячена саме тим перекладам з іноземних мов , справжність підпису перекладача на якому засвідчується нотаріально. Оскільки згідно з підпунктом 2.1 пункту   2  Глави 8 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (далі- Порядку) « Якщо нотаріус не знає відповідних мов (однієї з них), переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус за правилами, передбаченими цим Порядком…».

Передусім нотаріус має впевнитися у легітимності поданого документу.  Звичайною є практика перекладу документів з Кіпру, БВО,  а ось дещо по-іншому виглядає питання з перекладом документів  походженням з США. Аркуш з апостилем передує наприклад  сертифікату про реєстрацію компанії, при чому скріплюється з останнім степлером.  Отже я к бачимо вимога закону щодо проставлення апостилю документу виконана, однак не слід забувати про п. 3 Глави 8 розділу І «Не приймаються порвані документи та документи, викладені на двох і більше окремих аркушах, якщо аркуші не з’єднані у спосіб, що унеможливлює їх роз’єднання без порушення цілісності, не пронумеровані і не скріплені підписом відповідної посадової особи та печаткою юридичної особи, яка видала документ…»  таким чином документ має бути скріплений з позиції вимог країни, де буде застосовуватися. Тобто, для можливості використання документу ( перекладу) в Україні , подачі в банківські установи, нотаріальні контори, державні органи, документ має бути скріплено у спосіб, що не унеможливлює роз’єднання без порушення цілісності, а кріплення документів степлером  на 100 % не задовольняє цим вимогам. Практика показує що  апостиль проставляється на окремому аркуші, котрий прикріплюється банально степлером без будь-якого маркування, клеєння та вказівки кількості аркушів в цілому документі, апостиль якого є невід’ємною частиною. Отже нотаріус , якому подано такий документ , не може бути певним якого саме документа стосується даний апостиль, оскільки з тексту апостилю лише вбачається , що документ скріплений печаткою та підписом особи, котра діяла як наприклад  нотаріус чи секретар штату або інша посадова особа, і не вказується назви самого документу , який апостилюється.  Враховуючи все вищевикладене нотаріус не може прийняти до роботи такий документ, навіть скріпити до нього переклад, зроблений перекладачем, справжність підпису якого засвідчується нотаріально.
Автор: Черноволова Елена